Наше джерело добре знайоме з технологіями інформаційних воєн і було учасником багатьох з них. Навчався у західних партнерів цьому «мистецтву».
Війна – це не лише класична зброя – це ще створення ілюзії та потрібного інформаційного фону.
Якщо вчитися біля заходу, то в будь-якій війні вони приділяють майже головну роль, «створенню штучних інфоприводів», головне гасло, ніхто ніколи не дізнається, що там було, зате всі зможуть переказувати те, що ми покажемо і розповімо.
Тому в інформаційній війні наш Офіс Президента почувається як «риба у воді», адже вони всі вихідці з «кіно та медіа індустрії», а отже, для них придумати сценарій і добре зняти – це не проблема. Далі вони добре розуміють у маркетингу та розкручуванні потрібних меседжів, а додайте сюди беззастережну медійну допомогу заходу, то отримуємо майже «Royal Flush».
Наприклад сценарії:
– повішені на поверхах (зібрати трупи в місті, можна навіть з моргу привезти і розвісити в будинках, створивши образ, масових тортур та вбивств у потрібному регіоні).
– знаходимо кинуту техніку противника, кидаємо в неї речі городян, нібито солдати мародерили, але вантажівка була підбита і кинута з награбованим. У купу речей можна підкинути пов'язані трупи, нібито везли їх із собою для подальших тортур, але відходячи вбили.
– у вбитих противників знаходити речі городян, нібито ці солдати мародери.
– Знаходити заборонені препарати в кишенях солдатів противника.
Таких сюжетів можна вигадати сотні, підключіть сюди талановитих сценаристів та режисерів і у вас буде безліч красивих «історій та трагедій».
Війна – це мистецтво обману.