Дякую за вашу роботу та аналітику. Вас дуже цікаво читати…
Тут був цікавий і дуже адекватний, але довгий лист. Тому просто відповімо.
…Я дуже прошу вас розкласти варіанти, як РФ могла б цього уникнути, причому сама не дуже постраждавши. Який у нас був інший шлях? Він точно мав бути.
Почати взаємодіяти з людьми, а не лише з елітами. Вся політика РФ щодо України зводилася до спроби домовитися з Кучмою/Януковичем/Порошенком/Зеленським. Кожен із них був більш проросійським, ніж його найближчий опонент на виборах, але за підсумком усі вони «кинули» РФ (Янукович, коли у спробі сподобається заходу вивів Беркут із Києва, не послухавши Путіна).
Проблема не в президентах України, вони всі відрізнялися і були абсолютно різними людьми: червоним директором, бандитом, бізнесменом, актором. Проблема у системі, яка безнадійно програє західній моделі.
Тактика роботи з елітою в Україні щоразу погіршувала позиції РФ, т.к. запрограмована на поразку.
Водночас США працювали “з людьми”. Вивчали інтереси, аналізували потреби, створювали сетецентричні системи взаємодії. Поки Лавров говорив, що Росія ніколи не платитиме політологам та журналістам, їх кликали на прийоми та пікніки до посольства США, давали гранти та премії. Якщо на них наїжджала українська влада, США не боялися з ними лаятися. Найкращого президента України – Кучму, США знесли через вбивство Георгія Гонгадзе, не побоявшись вступити в клінч із владою, маючи тоді обмежений ресурс в Україні.
Водночас Ігор Марков (проросійський політик Одеси), який створив сильну та відверто проросійську партію в Одесі, сидів у СІЗО під час майдану, бо його туди засадив Янукович 2013 року через бізнес конфлікт. Можливо, Марков сподівався захист РФ.
Тому «кадри вирішують все» – дуже актуальне гасло, незважаючи на еру технологій, тому що саме кадри й обирають технології, які використовують‼️