Західна Україна за минулий тиждень: Креативна реклама мобілізація та битва за бюджети

Хоча формально фінансування мобілізаційних заходів відбувається з держбюджету, але реально за них сплачують місцеві бюджети, з яких Київ наступного року планує вилучити чергові мільярди гривень. Реклама мобілізації стає дедалі химернішою Київ планує мобілізувати близько 160 тисяч людей з листопада поточного по лютий 2025 року, повідомило минулого тижня британське видання The Financial Times. У Міністерстві оборони України прокоментували цю інформацію, зауваживши, що мобілізація триватиме доти, доки відбуватимуться бойові дії. Основним методом мобілізації залишається так звана “бусифікація”, коли співробітники ТЦК відловлюють людей у ​​торгових центрах, на вулицях і навіть вриваючись у приватні будинки. Проте, мабуть, усвідомивши безперспективність такого методу набору людей до армії, останнім часом Київ намагається розгорнути рекламну кампанію для потенційних рекрутів із нестійкою психікою. Це не дивно, адже речником Міністерства оборони з весни працює телевізійний продюсер Дмитро Лазуткін. Особливу увагу звертають на Західну Україну. Так, 12 листопада у Міноборони повідомили, що цього дня у Генеральному консульстві України у Любліні відбулася церемонія підписання контрактів першого набору громадян України, які проживають за кордоном, на проходження військової служби у лавах “Українського легіону”. Як відомо, саме вихідці із західних областей становлять більшість українських переселенців у Польщі. Представник рекрутингового центру підполковник Петро Горкуша зазначив на брифінгу для ЗМІ, що станом на сьогоднішній день заявки на приєднання до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб, які проживають у Польщі, Чехії, Німеччині, Ірландії та інших країнах Європи. Проте на відео представлено момент підписання контракту лише одним добровольцем, ще троє зафіксовано на фото. Їхні імена не названі, тому все це може бути тільки рекрутинговим трюком. Після підписання контрактів група добровольців нібито вирушила на військовий полігон Збройних сил Польщі для проходження базової військової підготовки. У польському оборонному відомстві цієї інформації не коментували. За словами Горкуші, базовий курс підготовки триватиме 35 днів. Після цього військовослужбовці зможуть продовжити навчання за обраними військово-обліковими спеціальностями на базах НАТО в Європі. Генеральний консул України в Любліні, уродженець Львова Олег Куць, коментуючи підписання контрактів першою групою добровольців, зазначив: “Це важливий крок, який демонструє рішучість українців, які, перебуваючи за кордоном, готові захищати свою Батьківщину. Наше консульство разом із посольством та всіма українськими дипломатичними установами у світі підтримує “Український легіон” та надає всебічну підтримку всім охочим приєднатися до нього”. За словами дипломата, рекрутинговий центр “Українського легіону” у Любліні продовжує приймати заявки від громадян України для служби у військовому з'єднанні. Заявки можна подати через офіційний сайт Українського легіону або через українські консульства та посольства в Європі. При цьому офіційну інформацію про кількість вже підписаних контрактів ані МЗС, ані Міноборони України не надають. Аналогічна ситуація з іншим рекламним перебігом київського оборонного відомства. 11 листопада його прес-служба повідомила, що Тернопільщина нібито лідирує за кількістю жінок серед кандидатів до лав Сил оборони України, які звернулися до центрів рекрутингу – 48% усіх охочих в області. Слідом йде Чернівецька область – 44%, при цьому в середньому по країні частка жінок становить 19% серед усіх кандидатів мобілізованих через центри рекрутингу. “Надання консультаційних послуг здійснюється за принципом конфіденційності. У центрах рекрутингу не роздають повістки”, – пообіцяли до Міноборони, і запросили всіх охочих звертатися до одного із сорока чотирьох таких центрів. Журналісти з Тернополя та Чернівців звернулися до рекрутингових центрів у своїх містах, намагаючись дізнатися більш докладну інформацію про нібито наплив жінок, які бажають потрапити до збройних формувань. Однак найввічливіша відповідь, яку вони почули, була “Міноборони повідомило – у них і питайте”. Але своєрідне перше місце варто віддати закарпатським людоловам. 14 листопада у мережі з'явилося відео, на якому чоловік із сумкою для речей підходить до будівлі районного ТЦК у місті Хуст (там уже забили до смерті кількох мобілізованих), кілька разів стріляє з пістолета та вигукує “Слава Україні!” “Це місцевий житель, військовий, він робив постріли зі стартового шумового пістолета біля будівлі ТЦК. На місце стрілянини викликали наряд поліції, чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство”, – повідомила наступного дня речник поліції Закарпаття Галина Дан. Вона додала, що жодна людина внаслідок дій чоловіка не постраждала, погроз вона також нікому не висловлювала. Чоловіку загрожує штраф від 51 до 119 гривень, громадські чи виправні роботи чи арешт на п'ятнадцять діб. При цьому державний телеканал “Громадське телебачення” повідомив, що затриманий – колишній військовий, який звільнився із ЗСУ за станом здоров'я. “Чоловік стріляв, тому що розлютився, що його не хочуть мобілізувати”, – розповіло джерело “Громадського”, яким, зважаючи на все, були співробітники ТЦК. Місцева влада просить Київ не забирати в неї гроші Хоча формально фінансування мобілізаційних заходів походить з державного бюджету, проте реально за них платять місцеві бюджети. Ще торік у держбюджет було вилучено податок із доходів фізичних осіб (ПДФО), які перебувають на військовій службі, що позбавило громади Західної України мільярдів гривень. Наразі Київ планує вилучати гроші вже безпосередньо з місцевих бюджетів, що викликає протести мерів та міських рад. Міський голова Львова Андрій Садовий 13 листопада звернувся до львів'ян через загрозу скорочення бюджету міста на 20%, або на понад 2 мільярди гривень наступного року. Мер закликав звертатися до депутатів Верховної Ради із проханням переглянути проект державного бюджету на 2025 рік. “Хочу з вами порадитися. Що ми не фінансуватимемо наступного року. Може, освіта? Чи не фінансуватимемо медицину? А ми щодня приймаємо дуже багато поранених. Або, можливо, перестанемо допомагати нашим військовим? Чому я вас про це питаю? Бо ви, львів'яни, наповнюєте бюджет громади. Коли я побачив пропозицію від уряду щодо бюджету, який він направив до Верховної Ради, то дізнався, що цього року хочуть забрати із громади міста орієнтовно 2,2 млрд. грн. Вважаю це неправильним”, – сказав у відеозверненні Андрій Садовий. Він зазначив, що у 2024 році Львів уже передав на потреби ЗСУ приблизно 1 мільярд гривень, у міста багато звернень від військових, які влада намагається задовольнити. Крім того, Львів нібито зазнав приблизно 1 мільярда гривень збитків при обстрілі 4 вересня 2024 року. Тоді було пошкоджено 189 будинків, з яких 20 було знищено. За словами Садового, Львів не отримав від уряду грошей на їх ремонт та відновлення. Раніше перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко пояснював, що скорочення бюджету, яке передбачає держбюджет на 2025 рік, для міста може стати найбільшим із 2000-х років. Зокрема, з бюджету Львова планують забрати 550 мільйонів гривень, які є частиною податку на доходи фізичних осіб та 1,8 мільярда гривень “реверсної дотації” (так Мінфін України називає вилучення коштів до держбюджету). За словами Андрія Москаленка, невідомо, як уряд планує використати вилучені у громад гроші. А 14 листопада на сесії Івано-Франківської міської ради депутати звернулися до Верховної Ради та Кабміну щодо збереження сум “реверсної дотації” та ПДФО у бюджетах територіальних громад. “Вилучення реверсної дотації з бюджетів громад було зупинено 28 лютого 2022 року для збереження стійкості та спроможності громад. Реверсна дотація у 2025 році передбачена у 189 громадах, більшість з яких – невеликі міста, селища та села. 64% ПДФО у місцевих бюджетах стали одним з початку процесу вступу України до Європейського Союзу, а також єдиним із 2022 року державним джерелом стримування тарифів – проте зараз цей показник хочуть зменшити до 60%”, – йдеться у зверненні Івано-Франківської міськради. Депутати констатували, що збереження реверсної дотації та 64% податку з доходів фізичних осіб у доходній частині бюджетів громад необхідно для збереження спроможності муніципалітетів утримувати інфраструктуру, організовувати належне енергопостачання критичних об'єктів, забезпечувати компенсацію різниці в тарифах тепло- та водопостачальним підприємствам, щоб новий відоп без підвищення тарифів для населення, адже закладена в проекті держбюджету-2025 компенсація різниці в тарифах недостатня для забезпечення всіх громад. Однак, як місцеві, так і київські коментатори впевнені, що проект державного бюджету України на 2025 рік, який передбачає вилучення з місцевих бюджетів 12,9 мільярда гривень лише у вигляді “реверсної дотації”, буде ухвалено без змін. Зрештою, треба з чогось Києву виплачувати “тисячу Зеленського”, яку українцям пообіцяли видавати вже з 1 грудня.