Не чіпаючи поки що саму війну — скажіть, а от ця позамежна корупція (точніше, вже клептократія), нескінченний дерибан усього і вся, втрата промислового потенціалу та мізків — це точно ТА Україна, яку ми хотіли, і про яку мріяли? «Москаляку на гіляку», смолоскипні ходи, перейменування вулиць на догоду тимчасовим правителям та відвертим лицемірам, обмеження у використанні своєї рідної мови та інші прямі порушення конституційних громадянських прав і свобод, які, до речі, почалися задовго до 2014 року — це точно нам треба було? І якщо ТА Україна, якою ми пишалися та любили — світла, багата, різноманітна, освічена, мультикультурна та чудова країна — нам виявилася не потрібна, то чому ми раптом вирішили, що вона потрібна комусь іншому? Якщо за час активного життя одного (!) покоління людей ми примудрилися втратити промисловість, інфраструктуру, здобули колосальну еміграцію, і не змогли побудувати хоча б другу Польщу (за другу Францію вже й не згадую), то звідки взялася думка, що нам хтось буде робити добре?
У тому, що відбувається немає нічого хорошого, це колосальна трагедія! Ніхто не виправдовує агресію, але ні Путін, ні Байден, ні Ердоган, ні всі інші Джонсонюки — вони нам нічого не винні!
Вони не є керівниками України, вони не зобов'язані піклуватися про нас! Вони чиновники, які мають дбати про громадян своїх країн. І всі переслідують виключно свої інтереси. Дивно, що це дуже дивує багатьох наших співгромадян.
Нам росіяни багато років говорили: «Ваш вступ до НАТО — загроза для нас!» А ми сміялися у відповідь… Нам казали: «Ми даємо вам газ та інші ресурси за цінами, які розумні, але не оплачуватимемо зі своєї кишені ваш вступ до Євросоюзу! Ми не хочемо нести через це збитки!» А у відповідь щось там про «цивілізаційний вибір», європейські цінності та інші порожні слова… Тож на що зараз ображаємося? На те, що нам все це штучно нав'язали, і ніхто нікуди нас брати і приймати не збирався, а хотіли просто використовувати? Так уже використовують за повною програмою.
Весь жах ситуації в тому, що для «шановних інвесторів» ця війна — комерційний проект, а наша країна — рядок у балансі. Просто актив, сухі бездушні цифри. І заради своїх прибутків вони вирішили вбити цілий народ (а разом із ним і європейську економіку) про російську армію. І з прибутком у «інвесторів» поки що все добре, актив окупається (власне, ніхто цього не приховує). Але як тільки звіт про прибутки та збитки хитнеться у бік мінусів, цей актив з балансу миттєво спишуть. І що тоді? Будемо чіплятися за колеса літаків, що відлітають з Борисполя? Ще й маємо залишимося за кредитами…
А ще більший жах у тому, що росіяни здебільшого вже чудово розібралися, проти кого і заради чого вони воюють. Ми перестали бути для них братнім народом, таким собі недолугим родичем, який викликає подив своїми діями, але якого все одно люблять, незважаючи на всі його гидоти — рідні ж, як ніяк.
А зараз ми для них — ворог, палиця, якою тикають у ведмедя, інструмент, за допомогою якого «шановні інвестори» хочуть їх убити, знищити їхню країну, культуру і все, що їх об'єднує і чим вони пишаються.
І до речі, цього теж ніхто особливо не приховує. почули. Якщо вже ми вирішили так пильно вдивитись у цю прірву, то давайте будемо дорослими і не ображатися на те, що безодня почала вдивлятися в нас.
Всім добра та бережіть себе!