Вибори на Західній Україні: провал «слуг народу», реванш Порошенка та тріумф «місцевих партій»

У неділю, 25 жовтня, по всій Україні відбулися місцеві вибори, які стали важливою віхою у політичній історії країни. У значній частині місцевих рад Західної України головну роль тепер відіграватимуть «місцеві партії», назви яких найчастіше невідомі навіть мешканцям сусідніх населених пунктів. Наприклад, як заявив голова Львівської міської виборчої комісії Ігор Сліпецький, більшість дільничних комісій вважатимуть голоси щонайменше три дні. Це пов'язано зі складною виборчою системою, адже потрібно визначити не лише результат партій, а й місце кожного з кандидатів у їхніх списках, принаймні тих, які пройдуть до місцевих рад. Трохи легше з результатами виборів мерів — у більшості обласних центрів підрахунок голосів за них уже завершується, хоча поки що всі користуються даними екзитполів, проведених як місцевими, так і загальнонаціональними організаціями. Згідно з ними, у Львові буде другий тур виборів, до якого вийшли чинний мер Андрій Садовий («Самопоміч») та колишній губернатор Львівської області Олег Синютка («Європейська Солідарність»). Першому соціологи дають від 38,3% до 41,12% голосів, другому — від 27,38% до 28,2%. На третьому місці кандидат від “Свободи” Руслан Кошулинський – від 9,7% до 9,98% голосів, на четвертому – Ярослав Рущишин (“Голос”) – від 5,4% до 5,62%. У другому турі Садовий може розраховувати на підтримку з боку Рущишина, а Синютка – з боку Кошулинського. За попередніми даними, п'ять партій долають прохідний бар'єр на виборах до Львівської міської ради, а Львівської обласної ради — дев'яти. На першому місці на виборах Львівської міськради – партія «Європейська солідарність», за яку проголосували 30,67% виборців. На другому місці “Самопоміч” – 19,76%, на третьому – “Голос” з 9,28%. Четверте та п'яте – ВО «Свобода» (6,8%) та місцева партія «Варта» (6,4%). Близька до подолання прохідного бар'єру та «Українська галицька партія», за яку проголосували 4,74% виборців. Партія «Слуга народу» поки що набирає трохи більше 4% голосів і до Львівської міськради не проходить. На виборах Львівської облради прохідний бар'єр поки що долають дев'ять партій. Голоси розподілилися таким чином: «Європейська солідарність» – 30,6% голосів, «Слуга народу» – 9,58%, «Самопоміч» – 8,65%, «Батьківщина» – 7,47%, «Голос» – 6, 6%, “Свобода” – 6%, Народний Рух України – 5,7%, “Українська Галицька партія” – 5,6%, партія “За майбутнє” – 5,09%. Партія Петра Порошенка «Європейська Солідарність» (ЄС) утримує перше місце на виборах обласної ради ще однієї області Галичини — Тернопільської. За попередніми даними, ЄС набирає тут близько 20% голосів, на другому-третьому місцях — «За майбутнє» та «Свобода» (по 15%), далі йдуть «Слуга народу» (8%), «Батьківщина» (7%). та місцева партія «Довіра» (6%). А ось у третій галицькій області, Івано-Франківській, соратники Порошенка на виборах обласної ради посіли лише третє місце з 15,52%. Перші два – за «Свободою» (23,45%) та партією «За майбутнє» (17,75%). До Івано-Франківської обласної ради, згідно з екзитполом, проходять також «Слуга народу» (12,37%), «Батьківщина» (13,67%) та місцева партія «Платформа громад» (5,6%). На межі проходження — «Голос», у якого наразі 4,6%. Варто зазначити, що прогнози місцевих аналітиків щодо нового складу Івано-Франківської та Тернопільської обласних рад не виправдалися, на відміну від прогнозування результатів виборів в обласних центрах. Як і передбачалося, мерами Івано-Франківська та Тернополя залишилися кандидати від «Свободи» Руслан Марцінків та Сергій Надал, які набрали, відповідно, 84% та 72,3% голосів. При цьому в Івано-Франківській міськраді «Свобода» матиме переважну більшість – за неї проголосували понад 50% городян, на другому місці ЄС – 16,66%. За попередніми підрахунками, до міської ради Івано-Франківська проходить також «Батьківщина» з 5,06% голосів, а от партія «Слуга народу», якій екзитпол давав 5,4%, поки що набирає менше 4% голосів. Перемогу святкував ще один висуванець «Свободи» у кріслі мера обласного центру — міський голова Хмельницького Олександр Симчишин, за якого проголосували понад 81% виборців. Мера Хмельницького, як і його колег з Івано-Франківська та Тернополя, вже привітав із перемогою лідер «Свободи» Олег Тягнибок, але у разі Симчишина це була гарна міна за поганої гри. Справа в тому, що Симчишин за п'ять років роботи фактично знищив міську організацію партії «Свобода» та створив свою іменну партію – «Команда Симчишина», яка й посіла перше місце на виборах Хмельницької міської ради, отримавши 54,83% голосів (за результатами обробки трьох чвертей бюлетенів). На другому місці поки що – «Батьківщина» (7,62%), на третьому – «Європейська солідарність» (6,9%), на четвертому – «Слуга народу» (6,73%). Замикає список партія “За майбутнє”, за яку проголосували 6,38% мешканців Хмельницького. В інших обласних центрах Західної України відбудеться другий тур виборів мерів, який може відбутися 15 чи навіть 22 листопада. Зазначу, що кандидати від «Слуги народу», згідно з екзитполами, вийшли до другого туру лише у двох таких містах — Ужгороді та Рівному. При цьому в Рівному діючий губернатор Віталій Коваль посів лише друге місце з 18,05% голосів, пропустивши вперед висуванця місцевої партії «Рівне разом» Віктора Шакірзяна, який отримав майже 20%. У свою чергу, у штабі Шакірзяна стверджують, що у другий тур із результатом 16,92% виходить кандидат про ЄС Олександр Третьяк, а у Коваля, за даними паралельного підрахунку голосів, лише 13,47%. «Європейська солідарність» також посіла перше місце на виборах Рівненської міськради (17-18% за різними даними), далі йдуть «Рівне разом» (13,5-13,8%), «Слуга народу» (близько 12%), « Голос» та «Батьківщина» (близько 7%), а також «Свобода» та «За майбутнє» (більше 6%). У Чернівцях за посаду мера у другому турі змагатимуться представники двох місцевих партій — Роман Кличук («Єдина альтернатива», 25-27% голосів) та екс-мер Віталій Михайлишин («Команда Михайлишина», 21-24%). Третє місце з 16-17% голосів тут посів відправлений депутатами у відставку колишній міський голова Олексій Каспрук, який балотувався від партії мерів «Пропозиція», а висуванець «Слуги народу» Віталій Другановський став лише четвертим, набравши 11-12%. Згідно з екзитполами, до Чернівецької міської ради проходять «Єдина альтернатива» (20-22%), «Команда Михайлишина» (11-14%), «Слуга народу» (12-13%), «Європейська солідарність» (9-10%). ), «Пропозиція» (8-9%) та «Народний контроль» (6-7%). На межі подолання бар'єру – «Батьківщина» та місцева партія «Рідне місто», представник якої Василь Продан нині є в.о. мера Чернівців, але сам на посаду міського голови не балотувався. А ось мер Ужгорода Богдан Андрєєв, який, згідно з екзит-полом, отримав найбільше голосів (23,84%), «своєї» партії на місцевих виборах не мав — на відміну від конкурента у другому турі Віктора Щадея, кандидата від «слуг народу» », який набрав 22,73%. При цьому за кандидатів від партії «Слуга народу» до Ужгородської міськради проголосували майже 20% виборців, далі йдуть «Батьківщина» (12,2%), місцева партія «Рідне Закарпаття» (8,87%), ЄС (7,17%). ), «Опозиційна платформа – за життя» (5,88%). Згідно з опитуванням, 5%-вий бар'єр подолали також партії «За майбутнє» та КМКС («Партія угорців України»). Саме з останньою партією пов'язаний найгучніший скандал останніх днів, адже раніше за її кандидатів агітували високопосадовці із сусідньої Угорщини, а 25 жовтня голосувати за КМКС (до речі, це абревіатура з угорської назви партії) закликав закарпатців голова МЗС Угорщини Петер Сійярто. “Єдина угорська партія КМКС балотується до Закарпатської обласної ради, і було б погано, якби угорці залишилися без представництва на рівні області”, – написав Сійярто у своєму Facebook. Угорський дипломат також закликав голосувати за чинного мера Берегово Золтана Бабяка. “Не випадково багато поглядів прикуті до Берегова, оскільки мер Золтан Бабяк зробив чудову роботу, було б добре, якби він міг продовжувати”, – написав міністр. Не дивно, що Золтан Бабяк набрав понад 70% голосів під час виборів мера Берегово. 26 жовтня посла Угорщини у Києві викликали до МЗС України, де йому вручили ноту протесту у зв'язку із «незаконною агітацією угорських офіційних осіб за одну із партій на Закарпатті». Керівництво міністерства повідомило посла Іштвана Ійдярто, що неприпустимо закликати голосувати за одну з партій чиновникам Угорщини, особливо у день виборів. МЗС знову закликало угорську сторону поважати законодавство України та не втручатися у внутрішні справи сусідньої країни. При цьому заяви фінансованих Заходом неурядових організацій, які займаються моніторингом виборів в Україні, втручанням у її внутрішні справи київська влада не вважає. Так, відразу після завершення голосування 25 жовтня генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель заявив, що результати місцевих виборів не можуть бути поставлені під сумнів, хоча на той час підрахунок голосів тільки розпочався.