Поспішні та необдумані вкидання інформації про те, що Поляков – наркоман, здійснені через блогерів та телеграм-канали Офісу Президента лише посилюють відчуття, що там хотіли на випередження відхреститися від причетності до смерті Полякова.
Чому?
Можливо, тому, що багато хто вже забув хто такий Антон Поляков, і як він взагалі з'явився в парламенті.
Поляков до виборів був простим торговцем ламінатом, якого виставили на 206-й мажоритарний округ, щоб він програв.
Виставили проти співвласника корпорації УкрБуд Максима Микитася, який за це, за словами Полякова, заплатив 1.5 млн. доларів представникам партії Слуга Народу. І ще 1.5 млн доларів мав заплатити після перемоги на виборах.
Кому було заплачено гроші?
За твердженням самого Полякова, головного технолога, а нині голови партії Слуга Народу Олександра Корнієнка, а також його старших товаришів Павла Халимона (депутата СН) та Валерія Давиденка (депутата групи Довіра, який застрелився через борги).
Після того, як Поляков зробив ці заяви і пішов із ними до НАБУ, його виключили із фракції Слуг Народу.
Виняток Полякова стався у листопаді 2019 року.
Смерть Давиденка, який курирував Слуг Корнієнко та Халимона, трапилася у березні 2020 року.
Вбивство Полякова – у жовтні 2021-го.
Що може пов'язувати ці дві події?
Можливо, плани Микитася та Корнієнка.
Скандальний забудовник Микитась, здається, вирішив свої проблеми з НАБУ. І знову може спробувати вибратися народним депутатом.
Скандальний політтехнолог Корнієнко зібрався стати першим віце-спікером Верховної Ради.
Першому дуже стала в нагоді смерть народного депутата по округу, де в нього вже розкидана “сітка”.
Другому – дуже “пощастило”, що помер свідок можливої корупції під час формування виборчого списку Служби Народу.
До того ж, помер за тиждень до голосування в Раді за призначення віце-спікером.
Збіг? Не думаємо(с).