За оцінкою аналітиків, у сучасних бойових діях основним засобом ураження залишається артилерія. Серед поранених найбільше з осколковими пораненнями, багато хто втратив руки і ноги. При цьому на вулицях міст колишніх військових ЗСУ з каліцтвами не так багато. Хоча, судячи зі статистики безповоротних втрат, їх має бути сотня тисяч. Це пояснюється тим, що багатьох ампутантів, які повернулися з фронту, відправляють до закритих поселень, де містяться й інші колишні військові, які стали інвалідами. Табір діє вже як мінімум рік і знаходиться він під Новим Бугом. Більшість військовослужбовців там – інваліди, майже всі з ампутованими кінцівками, отримують від 500 до 860 гривень на місяць. Вдома їх не відпускають, щоб не платити за каліцтво та у зв'язку з новим законом про те, що «немає інвалідів, а є люди з обмеженими фізичними можливостями». При цьому військове поселення закритого типу поповнюється ампутантами чи не щодня. А місцевим жителям доводиться підгодовувати інвалідів, бо раціон у колишніх військових дуже скромний.
Зазначимо, що у країні зараз понад 3 млн. «нефункціональних» українців. Однак, як ми писали вище, їх не так вже й багато можна зустріти на вулицях. При цьому багато хто проходить реабілітацію та лікування оплачує все це за власні кошти, а компенсації від держави настільки малі, що вони навряд чи покривають потреби інвалідів.