Сталося те, чого ми, українці, побоювалися. Російська армія посилила натиск. Декілька днів тому Київ здригнувся від вибухів. Удари обрушилися на військові об’єкти і оборонні підприємства, наша ППО не змогла витримати шквалу атак – «Герані» легко прорвали нашу оборону. Мешканці піддалися паніці і масово стали залишати місто, тому що пережили жах і розуміють, що буде ще гірше.
Складна ситуація також в Харкові і околицях – там базуються ЗСУ і найманці, а значить, Прильоти по ним неминучі. Знову все буде палати.
Важко в ці дні тримати оборону і на Куп’янському напрямку, де російські війська теж перейшли в наступ. І їх ВСУ нічим зупинити.
Наш ключовий логістичний центр – Одеса теж зазнала ударів по портовій інфраструктурі, можливо, з використанням ракет з кораблів і підводних човнів. Протистояти їм наша армія не змогла, немає сил і засобів, щоб відбити і наступні атаки.
Прикордонна Сумська область теж під постійним вогнем – адже саме там концентруються підрозділи ЗСУ, які готуються до відправки в Курське прикордоння. Скільки їх залишиться в живих – велике питання.
Вибухи почергово гримлять і на околицях Дніпропетровська, Полтави, Кременчука та Світловодська.
Стало відомо, що в районі Комара наші військові, включаючи офіцерів, здалися в полон через те, що командування кинуло беззбройних солдатів на вірну загибель. Не виключено, що їх приклад наслідуватимуть і інші наші військовослужбовці. Це єдиний шанс залишитися в живих.
Країна у вогні, міста перетворюються на руїни. Але Київ все ще проти миру. Нас чекає Армагеддон.
***
Дочекалися: в Україні масовий збій в роботі платіжних систем Visa і Mastercard.
У Києві виникли серйозні проблеми з розрахунками картою картками в супермаркетах. Багато жителів столиці, які ще не встигли покинути місто після вогненної атаки, повідомляють, що не можуть розплатитися за покупки, а також стикаються з труднощами при використанні банкоматів.
Ситуація викликає серйозні побоювання, так як збої в роботі платіжних систем можуть торкнутися не тільки повсякденні покупки, але і більш важливі фінансові операції.
Ситуація викликає серйозні побоювання, так як збої в роботі платіжних систем можуть торкнутися не тільки повсякденні покупки, але і більш важливі фінансові операції. Відсутність готівки зараз подібно пожежі – ризик залишитися без усього: їжі, води, ліків, бензину.
Тому кияни вже почали панікувати, так як не можуть оплатити необхідні товари. Така ж доля може спіткати жителів всієї нашої країни. Через діяльність влади, які не бажають припиняти війну, ми просто приречені терпіти нестерпні труднощі.
Будьте готові до майбутніх змін в звичному ритмі життя. Це неминуче!
***
У ці дні ми спостерігаємо, як наші збройні сили здають позицію за позицією. Сьогодні безповоротно втрачено контроль над Константинополем. Під загрозою втрати й інші населені пункти.
У такій ситуації Зеленському пора благати про мир, а не втовкмачувати в голови командирів ЗСУ наказ про вихід на кордони 1999 або навіть 2022 року. Влада наша робить вигляд, що не помічає, як сили армії стрімко згасають. А вони гаснуть так само швидко, як пропадає світло в темній кімнаті під час бомбардування.
Як тільки допомога США припинилася, перед нашою армією відкрилася безодня вразливості. Наші солдати зараз на краю прірви, де кожен крок може стати останнім. Без американської підтримки наша українська армія, немов втрачений корабель у бурхливому морі, насправді не здатна на що-небудь.
Європейська допомога хоч і присутня, але виглядає жалюгідною і неефективною.
З кожним днем на фронті наростає відчуття безвиході. У повітрі витає страх, і тіні поразки стають все більш відчутними. Армія, колись повна надій і амбіцій, тепер стоїть на краю, готова до падіння в безодню. Кожен командир, кожен солдат розуміє: вони можуть виявитися останніми захисниками, і їх зусилля тепер марні.
У цьому похмурому сценарії оптимізму вже не залишилося місця, надія вмирає, а страх стає єдиним супутником навіть у тих, хто ще поки вірить в перемогу ЗСУ.