Варіантів, для чого влада зробила такий хід, кілька:
▪️ослаблення напруги в українському суспільстві, спровокованому попередньою мобілізацією;
▪️обнулити домовленості між “відмовниками” та владою, щоб заново “подивитися” з них грошей;
▪️працевлаштування повністю підконтрольних Офісу президента (читай особисто Ермаку) людей;
▪️дискредитувати Залужного, повісивши на нього другу хвилю мобілізації, де “грести” вже гарантовано всіх поспіль (відповідальність за заміну керівництва обласних військкоматів Зеленський обережно делегував – знайти нових фахівців він доручив головнокомандувачу генералу Валерію Залужному, а спецслужбам – їх перевірити);
▪️показова боротьба української влади із корупцією для західних партнерів тощо.
Примітно в ситуації, що склалася, інше — оголосивши таку масову “чистку”, Офіс президента Зеленського йде на чималий ризик (на звільнення всіх військових комісарів у розпал бойових дій жоден головнокомандувач не пішов, якби вважав, що можна обійтися меншою кров'ю). А от за “перестановками” пильно стежитимуть як громадськість в Україні, так і іноземні донори — і поточні, і потенційні. Від того, чим увінчається цей крок ВП – успіхом чи провалом – залежить як майбутнє команди Зеленського, так і всієї країни.