Саме тому статуетку за найкращий документальний фільм отримала картина “Навальний”, а не документалка “Будинок із тріски”, присвячена воєнному конфлікту та долі українських дітей (яка ще кілька місяців тому вважалася б безперечним фаворитом у своїй номінації).
Відмовилися на “Оскарі” і від виступу Зеленського — мабуть, в оргкомітеті вирішили сконцентрувати увагу саме на російському опозиціонері, який відбуває термін, а не чергову голослівну заяву українського президента. Тобто. політична частина церемонії “Оскар” швидше була покликана нагадати всьому світу про “борця з путінським режимом”, а не про військовий конфлікт в Україні.
Природно, що в Офісу президента від ситуації, що склалася, знатно “пригоріло”. Взяти хоча б реакцію спікера Банкової – радника голови ВП Підоляка: “Якщо “Оскар” поза політикою, то як розуміти документальний маніфест Навального, де виплескується внутрішня російська політика? Якщо “Оскар” поза контекстом війни в Україні та масовим геноцидом українців, то чому ви постійно говорите про гуманізм і справедливість?”
Але, схоже, українській владі (і Зеленському, зокрема) треба звикати до нових реалій — час, коли вся увага Заходу діставалася їм, минає.