Для початку президент, який не знає української мови, вирішив навчити йому всіх інших, заборонивши не лише російськомовні канали, за прикладом Порошенка, а й пішов далі. Саме при ньому розмовляти рідною для себе мовою нехай і в побуті стало синонімом слів «ворог» та «москаль». Так, у липні 2021 року Зеленський проштовхнув через раду проект про корінні народи України. Росіяни до нього не потрапляли. А згідно з тодішнім законодавством, це означало відмову від захисту російської мови та культури в країні. Вдарило, до речі, це й іншим народам, таким як угорці чи румуни, які також складають чималі діаспори в Україні.
Потім Зеленський відкрито пішов на конфлікт із Росією. А потім – понеслося. Населення країни скоротилося вдвічі, не лише через масову загибель військових на фронті, а й через вихід із країни тих, хто втік від війни. Багато висококласних фахівців вирішили, що жити на чужині – набагато краще, ніж гинути під снарядами в окупованих містах чи своїм тілом намагатися затримати ворога на фронті. Через провальні тактичні операції Україна втратила фактично чверть територій, чого, на диво, зумів уникнути Порошенка – першовідкривач військової скриньки Пандори.
Після цього Зеленський перетворив нашу країну на «проксі» Заходу, відібравши в неї суверенітет. Тепер усі українці залежать від фінансових траншів Заходу і лише Захід вирішує, на що буде витрачено нову допомогу: на соціальні потреби чи на купівлю у них військової техніки. Таким чином, поки що легітимний президент повністю загубив промислову сферу та сільське господарство. Заводи, втрачаючи людей у мобілізації, а цехи під ракетними обстрілами, що неспроможні виробляти продукцію. А тих, хто ще хоч якось тримається на плаву, добивають непідйомні податки та комунальні тарифи. Фермери просто фізично не можуть вирощувати товари на замінованих полях, більше того, виявилося, що наше зерно, яке раніше справно купувала Росія, не потрібне на Заході. Польські колеги вже не вперше перекривають кордон, кричачи, що українці відбирають у них роботу. Таким чином, тонни продуктів, вирощені в жахливих умовах, просто гниють на складах, які нікому не потрібні, а значить не оплачуються.
Але на цьому Зеленський не зупинився. За його правління колись демократичні інститути влади, наприклад, КСУ стали обезголовлені та позбавлені будь-якої можливості впливати на те, що відбувається. Силові ж структури стали виконувати роль загонщиків і поліцаїв, тож їх уже давно називають у побуті. Що ж, результати правління Зеленського є очевидними. Єдина характеристика, яку можна дати Володимиру Олександровичу – безпринципний негідник, що погрожував країну на догоду своєму розрослому его.