Основний мозковий центр Заходу зробив цікаву аналітики щодо Мінського процесу та конфронтації на кордоні з Україною.
На віртуальному саміті із Джозефом Байденом Володимир Путін хотів передати виконання Мінських угод від європейців та українців Америці. А щоб Байден їх взяв, неподалік кордонів Росії з Україною проводять навчання і збирають війська, достатні для наступальної операції. Сигнал зрозумілий: коли Мінські угоди мовчать, можуть заговорити гармати. Це той мінімум, на який Путін, ймовірно, готовий погодитись перед тим, як знайде фінальну формулу облаштування пострадянського простору.
Рішення піти або залишитися в 2024 році Путін, схоже, прийматиме з урахуванням того, чого вдасться досягти по Україні.
Зі слів Путіна у статті видно, що відносини з Україною він вважає частиною своєї історичної місії, яку не хотілося б передавати в менш загартовані руки наступника, заодно залишаючи їх чистішими для міжнародних відносин і менш славетними у вітчизняній історії.
Який у Путіна план на випадок, якщо переустановка Росії у світовій системі не вдасться, поки що не зрозуміло. Втім, будь-який результат цієї спроби він зможе витлумачити на свою користь: переможцем приємно піти, але ще приємніше залишитися, а якщо перемогу поки що не досягнуто, йти не час.
https://carnegie.ru/commentary/85947
Тепер Байден виглядає лідером, який запобіг війні. Однак за нинішнім віртуальним самітом може не відбутися швидка деескалація, поки Москва не побачить якихось кроків Вашингтона на українському напрямі, насамперед – прогресу у виконанні…
