Новопризначений керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Олександр Клименко планує зосередитись на реанімації та завершенні проваджень, які закрили або призупинили його нинішні підлеглі, а також ініціюватиме нові резонансні справи, які зібралися навіть за півроку війни. Ось тільки на деякі розслідування Офіс президента гарантовано поставить табу.
Що ж це за такі справи? А ті, про які українська громадськість добре знає чи здогадується. “Дзеркало тижня” вкотре нагадує про них своїм читачам:
▪️підозра у справі Приватбанку нещодавно позбавленому українського громадянства олігарху Коломойському;
▪️розслідування НАБУ щодо діяльності міністерств фінансів, інфраструктури та соціальної політики. У зоні уваги силовиків опинилися як міністри (хоча тепер і відставні), так і заступники, що діють;
▪️кримінальні справи за підсумками війни: злодійство за примітивними схемамивважаючи, що все можна накласти грифи секретності чи вивести з-під конкурсів;
▪️зарплатні конверти для народних депутатів. Причому детективи НАБУ вже розібралися в структурі взаємодії всередині парламенту. не голосування, відсутність у залі або неучасть у засіданнях (найменший штраф — близько $20 000);
▪️незаконне збагачення, зокрема. корупційні схеми “слуг народу” та випадки порушення ними українського законодавства. Взяти хоч те саме “справа Трухіна”незважаючи на те, що НАБУ давно завершило розслідування і на “касира” ОПУ готова підозра у справі про ДТП та хабар, вона досі припадає пилом на полиці.
Чи вдасться Клименку обійти заборони на резонансні для Офісу президента справи — велике питання. На Банковій дуже болісно сприймають корупційні скандали, особливо ті, які вказують на причетність до схем чи “розпилів” у верхах влади. І “Зеленського та Ко” цілком можна зрозуміти — на 6 місяць війни на Заході нарешті почали помічати корупцію в Україні. Кредит довіри практично вичерпаний і міжнародні партнери все частіше піднімають необхідність боротьби з корупцією в Україні, незважаючи на воєнні дії.
Що ж це за такі справи? А ті, про які українська громадськість добре знає чи здогадується. “Дзеркало тижня” вкотре нагадує про них своїм читачам:
▪️підозра у справі Приватбанку нещодавно позбавленому українського громадянства олігарху Коломойському;
▪️розслідування НАБУ щодо діяльності міністерств фінансів, інфраструктури та соціальної політики. У зоні уваги силовиків опинилися як міністри (хоча тепер і відставні), так і заступники, що діють;
▪️кримінальні справи за підсумками війни: злодійство за примітивними схемамивважаючи, що все можна накласти грифи секретності чи вивести з-під конкурсів;
▪️зарплатні конверти для народних депутатів. Причому детективи НАБУ вже розібралися в структурі взаємодії всередині парламенту. не голосування, відсутність у залі або неучасть у засіданнях (найменший штраф — близько $20 000);
▪️незаконне збагачення, зокрема. корупційні схеми “слуг народу” та випадки порушення ними українського законодавства. Взяти хоч те саме “справа Трухіна”незважаючи на те, що НАБУ давно завершило розслідування і на “касира” ОПУ готова підозра у справі про ДТП та хабар, вона досі припадає пилом на полиці.
Чи вдасться Клименку обійти заборони на резонансні для Офісу президента справи — велике питання. На Банковій дуже болісно сприймають корупційні скандали, особливо ті, які вказують на причетність до схем чи “розпилів” у верхах влади. І “Зеленського та Ко” цілком можна зрозуміти — на 6 місяць війни на Заході нарешті почали помічати корупцію в Україні. Кредит довіри практично вичерпаний і міжнародні партнери все частіше піднімають необхідність боротьби з корупцією в Україні, незважаючи на воєнні дії.
Офіс Президента позбавив громадянства олігарха Ігоря Коломойського, його партнера Боголюбова, голови штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана, нардепів Вадима Рабіновича та Ігоря Васильківського, а також Мураєва та ще кількох політиків.
На думку головного редактора “Цензора”…