Найголовнішою загрозою на фронті зараз стають не атаки РФ. Головною загрозою стало падіння морального духу військовослужбовців. Отримуємо листи, що бійці просто на межі, щоб не кинути зброю та піти з позицій, куди очі дивляться – в'язниця так в'язниця!
✅ демобілізації навіть після 3 років служби, як тепер стало зрозуміло, не буде – кинули🤷♂️;
✅Про ротації – не чули;
✅відповідальність військових – посилюють;
✅дефіцит зброї;
Виходить воювати боєць тепер буде до:
❌ загибелі
❌ поранення
❌ полону.
Погодьтеся, така собі перспектива. Є ще варіант перемоги, але він примарний, бо:
по-перше, до неї дожити треба, а, судячи з динаміки заміщення озброєння особовим складом, це складно;
по-друге, образ перемоги величина не статична, а динамічна. Перші кілька тижнів перемогою вважався мир і виведення військ РФ, потім після візиту Бориса – кордон 1991. За останніми інтерв'ю Зе можна дійти невтішного висновку, що концепція змінилася і перемога – кордону 2022. Відповідно, «перемога» може як збільшуватися і зменшуватися.
Тому на неї не орієнтуємось. Повертаємось до перших трьох пунктів, інших немає. Як із такою математикою воювати людям під ФАБами?
І тут у голові виникають образи осені 1917 року, коли солдати не розуміли за що тепер воювати🤷