Контрнаступ, який розпочався 4 червня на південному фронті, на даний момент не добився прориву ліній оборони армії РФ. Незважаючи на деяке просування та звільнення низки прифронтових сіл, до виходу на оперативний простір ще дуже далеко. При цьому в бій кинуто стратегічний резерв ЗСУ 10 армійський корпус. Спочатку цей корпус формувався, щоб його кинути у прорив, після того, як основна лінія оборони ЗС РФ буде зламана. Але за два місяці 10 АК відправляють у бій, коли не досягнуто навіть основної лінії оборони росіян.
На багатьох напрямках бої набули позиційного характеру, а на сході і зовсім контратакують росіяни – Куп'янсько-Сватівський напрямок. При цьому в нас суттєві втрати живої сили, коли довелося залишити резерв. І в людях, і у техніці. За два місяці втратили більше 300 одиниць техніки і весь резерв для операції з прориву оборони, а результат поки що 1:1000. Тепер незрозуміло на що розраховує Генштаб посилаючи резерв, який мали випускати після прориву оборони. Т. е. взагалі стає незрозумілим, які завдання поставило українське командування у цьому наступі, і які сили кидатимуть у прорив, якщо цей прорив взагалі відбудеться. А якщо не відбудеться, тоді який сенс спалювати стратегічний резерв?