Часткова мобілізаціяоголошена Путіним, виставляється Офісом президента як велика “перемога”, що свідчить про слабкість РФ Але чи це так?
Об'єктивно, в РФ методично продовжують йти до однієї з поставлених цілей — включення до свого правового поля непідконтрольних Києву територій. Разом з їхньою промисловістю, сільським господарством, підприємствами, малим та середнім бізнесом, населенням. Виробничі ланцюжки України будуть розірвані і їх відновлення в майбутньому буде під величезним питанням. Так, Путін цілком конкретно дав зрозуміти, що з моменту визнання чотирьох областей частиною Росії удари по них трактуватимуться Кремлем як загрози безпеці своєї країни. Тобто, удари у відповідь, у тому числі і по українській критичній інфраструктурі, не забаряться.
З частковою мобілізацією в РФ теж не все так просто — українській владі доведеться посилювати мобілізаційні процеси в країні. І не виключено, що веслувати почнуть майже всіх поспіль — втрати ЗСУ під час контрнаступу треба терміново заповнювати, а також приділяти увагу обороні широкого фронту (на це потрібно набагато більше ресурсів та сил). Примітно, що існують дуже різні версії подальшого розвитку ситуації в Україні після того, як країна не дорахується 4 областей. Не виключено, що ситуацією скористаються “сусіди” – Польща, Угорщина та Румунія, які під приводом допомоги та співпраці з Києвом запустять повільний процес освоєння Західної України.
Тож якась слабка “перемога” у Офісу президента Зеленського виходить, більше навіть на “зраду” схоже.
Що стоїть за частковою мобілізацією до.
Незважаючи на бравурні заяви речників української влади, на Заході до рішення Путіна поставилися досить серйозно. Президент РФ “підняв ставки”, а чи готовий симетрично відповісти Захід — велике питання. Під поняттям…
