За його даними, деякі чиновники Офісу президента почали тоді підозрювати головкому Залужного “у жадобі до влади”.
Сам Залужний “ясно дав зрозуміти” Шустеру, що політики та генерали – “незручні партнери”, а їхні стосунки працювали найкраще, коли Зеленський намагався переконати союзників надати зброю.
“Йому не потрібно розбиратися у військовій справі більше, ніж потрібно знати про медицину або будівництво мостів”, – сказав Залужний.
Але коли армія РФ почала відступати, Зеленський став впевненішим у собі, сформував свої власні військові пріоритети, і вони не завжди збігалися з генеральськими, після чого “розкол розширився”.
При цьому старий друг президента Юрій Тайра каже, що Залужний мав дуже високий рівень “захоплення” серед солдатів і вони постійно запитували його “ти з президентом чи з Залужним? Одне з двох”.