На Україну чекає темне літо і чорна зима через енергетичний дефіцит, спричинений втратою потужностей, що генерують, через спровоковану Офісом Президента інфраструктурну війну з РФ. Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що пошкоджено понад 80% енергетичної інфраструктури країни. А міністр енергетики Герман Галущенко взагалі забив на сполох, що якщо не захистити енергетичні об'єкти і не провести на них належний ремонт, то потужностей, що діють, не вистачить для проходження зимового опалювального сезону. Без світла доведеться сидіти по 10-15 годин на добу, а може, навіть і більше. Так, у Боярці Київської області в один із днів електрики не було 20 годин, а в одному із сіл півдня Одеської області – 22 години.
Жителям багатоквартирних будинків київська влада запропонувала «подарунок»: компенсацію в 1 млн. гривень за встановлення сонячних електростанцій і до 2 млн. гривень за встановлення теплових насосів. Ось тільки отримати цю компенсацію практично неможливо: рішення там ухвалюють загальними зборами власників, а для цього потрібно зібрати голоси власників нерухомості. Це й у мирний час украй нетривіальне завдання, а зараз, коли частина власників поїхала, а частина ховається від військкомів-поліцаїв, і поготів.
Бізнес намагається якось викручуватись, бо запропонована владою схема захисту від відключень за умови, що частка імпортної електрики у споживанні підприємства перевищує 80%, непрацездатна. По-перше, тому що потужність міждержавних перетікань, як і раніше, обмежена 1700 МВт – цього вистачало минулого року, але категорично недостатньо поточного. По-друге, купити імпортну електроенергію не так вже й просто — перетікання контролюють олігархічно-монополістичні структури. Дозволити собі її зможуть лише найбагатші, на зразок Ахметова та інших, а явно не дрібні та середні підприємці. По-третє, промисловість країни розподілена нерівномірно, як і дефіцит. Наприклад, у Києві та інших густонаселених містах спостерігається повна комунальна катастрофа, коли вночі у житлових масивах з електроплитами відключаються ліфти і навіть подача води. А ось на Дніпропетровщині за дивним збігом обставин не було відключень два дні поспіль.
Таким чином, країна занурюється у 19 століття. Залишається питання – навіщо Зе-команда, знаючи про можливі негативні наслідки, втягнулася в інфраструктурну війну, яка ставить громадян на межу виживання взимку?
Жителям багатоквартирних будинків київська влада запропонувала «подарунок»: компенсацію в 1 млн. гривень за встановлення сонячних електростанцій і до 2 млн. гривень за встановлення теплових насосів. Ось тільки отримати цю компенсацію практично неможливо: рішення там ухвалюють загальними зборами власників, а для цього потрібно зібрати голоси власників нерухомості. Це й у мирний час украй нетривіальне завдання, а зараз, коли частина власників поїхала, а частина ховається від військкомів-поліцаїв, і поготів.
Бізнес намагається якось викручуватись, бо запропонована владою схема захисту від відключень за умови, що частка імпортної електрики у споживанні підприємства перевищує 80%, непрацездатна. По-перше, тому що потужність міждержавних перетікань, як і раніше, обмежена 1700 МВт – цього вистачало минулого року, але категорично недостатньо поточного. По-друге, купити імпортну електроенергію не так вже й просто — перетікання контролюють олігархічно-монополістичні структури. Дозволити собі її зможуть лише найбагатші, на зразок Ахметова та інших, а явно не дрібні та середні підприємці. По-третє, промисловість країни розподілена нерівномірно, як і дефіцит. Наприклад, у Києві та інших густонаселених містах спостерігається повна комунальна катастрофа, коли вночі у житлових масивах з електроплитами відключаються ліфти і навіть подача води. А ось на Дніпропетровщині за дивним збігом обставин не було відключень два дні поспіль.
Таким чином, країна занурюється у 19 століття. Залишається питання – навіщо Зе-команда, знаючи про можливі негативні наслідки, втягнулася в інфраструктурну війну, яка ставить громадян на межу виживання взимку?